Описуємо масив перед використанням
На попередній сторінці ми розібрали елементи й індекси. Тепер запишемо звичайний одновимірний масив мовою C++.
int M[10];Цей рядок усередині main створює масив M із десяти елементів типу int. Розмір записуємо у квадратних дужках після імені. Наприкінці ставимо крапку з комою.
Інші приклади:
double temperature[7]; // 7 дійсних чисел
char letters[4]; // 4 символиУсі елементи одного масиву мають один тип. Елементи розташовані в пам’яті послідовно.
Розмір має бути відомий під час компіляції
Для звичайного масиву, який вивчаємо тут, використовуємо додатний розмір, заданий у коді. Його можна записати числом:
int A[5];Або використати цілу константу з початковим значенням, відомим під час компіляції:
const int n = 5;
int A[n];const у цьому прикладі означає, що n не змінюємо. Компілятор знає його значення 5 з опису.
Запис int n = 5; int A[n]; з неконстантною n не є стандартним способом оголошення такого масиву C++. Деякі компілятори дозволяють його як розширення, але в наших прикладах використовуємо стандартний запис із const.
Зчитане з клавіатури число не стає відомим під час компіляції, навіть якщо потім його не змінювати. Масиви з розміром, який визначають під час виконання, розглядають окремо.
Після створення звичайного масиву кількість його елементів не змінюється. Елементи можуть отримувати нові значення.
Квадратні дужки: кількість чи індекс?
| Запис | Що означає число в дужках |
|---|---|
int M[10]; | Під час оголошення: створюємо 10 елементів |
M[0] = 7; | Під час звернення: елемент з індексом 0 отримує 7 |
M[9] = 2; | Елемент з індексом 9 отримує 2 |
У M перший елемент має індекс 0, останній 9. M[10] не існує, хоча число 10 є в оголошенні.
За межі масиву виходити не можна. Звичайний масив не гарантує автоматичного повідомлення про таку помилку.
Елемент можна використовувати як звичайну змінну його типу:
M[0] = 7;
M[0] = M[0] + 1;
cout << M[0]; // 8Створити масив ще не означає заповнити його
Якщо всередині main записати:
int M[10];Елементи такого локального масиву int не отримають заданих початкових значень. Не можна читати їх до присвоювання або введення даних.
Після команд M[0] = 7; та M[9] = 2; готові до читання лише ці два елементи. Значення решти ще не задані.
Щоб одразу надати всім елементам нульові значення, можна записати:
int M[10] = {};Тепер кожний із десяти елементів дорівнює нулю. Нуль є звичайним числовим значенням, а не позначкою «не заповнено».
Повні програми
Задаємо перший та останній елементи
#include <iostream>
using namespace std;
int main() {
int M[10];
M[0] = 7;
M[9] = 2;
cout << M[0] << " " << M[9] << "\n";
return 0;
}Вивід:
7 2
Інші елементи не виводимо: їхні значення не задано.
Масив із нулями та сталим розміром
#include <iostream>
using namespace std;
int main() {
const int n = 5;
int A[n] = {};
A[2] = 8;
cout << A[0] << " " << A[2] << " " << A[4] << "\n";
return 0;
}Вивід:
0 8 0
Спочатку всі елементи нульові. Потім змінюємо лише третій елемент, який має індекс 2.
Створи масив і заповни окремі елементи
У моделі знак ? означає «значення ще не задано». Це лише позначка для пояснення, а не справжнє значення int.
Зміна цього списку створює новий приклад коду з іншим сталим розміром. Вона не змінює розмір уже створеного масиву C++.
int A[n];
Обери картку та надай значення. Решта елементів залишиться без заданих значень.
Діапазон −100…100 вибрано для зручності моделі. Це не межі типу int.
Перевір себе
Скільки елементів у int A[6]?
6. Їхні індекси від 0 до 5.
Чи існує A[6] у цьому масиві?
Ні. Останній елемент A[5].
Що змінює A[2] = 9?
Значення третього елемента. Кількість елементів не змінюється.
Чи можна одразу виводити всі елементи локального int A[5]?
Ні. Спочатку потрібно надати їм значення.
Що дає int A[5] = {}?
Створює масив із п’яти елементів типу int і початково надає кожному значення 0.
Як правильно використати сталий розмір 5 через ім’я n?
const int n = 5;, потім int A[n];.