Обираємо, що обчислювати
На попередніх сторінках ми навчилися записувати умову й обирати одну з двох гілок. Тепер використаємо це для обчислень.
Іноді значення y обчислюють за різними формулами залежно від x. Спочатку перевіряємо умову, потім обчислюємо y лише за обраною формулою.
Слово «функція» в цій темі означає математичну залежність y від x. Окремі функції C++ тут створювати не потрібно.
Приклад 1 · Повторюємо перевірку парності
Введіть ціле число n. Виведіть, парне воно чи непарне. Парність визначають для цілих чисел, тому використовуємо int, а не double.
Якщо остача n % 2 дорівнює 0, число парне. Інакше воно непарне. Перевірка працює й для від’ємних цілих чисел. Нуль є парним.
#include <iostream>
using namespace std;
int main() {
int n;
cin >> n;
if (n % 2 == 0) {
cout << n << " парне";
} else {
cout << n << " непарне";
}
return 0;
}Той самий вибір тернарним оператором
#include <iostream>
using namespace std;
int main() {
int n;
cin >> n;
cout << n << ((n % 2 == 0) ? " парне" : " непарне");
return 0;
}Умова та сама. Оператор ?: обирає один із двох текстів для виведення.
Приклад 2 · Дві формули для y
Введіть дійсне число x. Обчисліть y за правилом:
| якщо x < 5 | |
| якщо x ≥ 5 |
Як читати: якщо x менше від 5, використовуємо дріб. В усіх інших випадках, тобто за x ≥ 5, використовуємо другу формулу.
| x | x < 5 | Обчислення | Результат на екрані |
|---|---|---|---|
| 0 | Істина | (4 · 0² + 1) / (0 − 5) | y = -0.20 |
| 4 | Істина | (4 · 4² + 1) / (4 − 5) | y = -65.00 |
| 5 | Хиба | 3 · 5² − 2 | y = 73.00 |
| 6 | Хиба | 3 · 6² − 2 | y = 106.00 |
За x = 5 першу формулу не обчислюємо. Її знаменник дорівнював би 0, але умова x < 5 хибна, тому виконується тільки друга гілка.
#include <iostream>
#include <iomanip>
using namespace std;
int main() {
double x, y;
cin >> x;
if (x < 5) {
y = (4 * x * x + 1) / (x - 5);
} else {
y = 3 * x * x - 2;
}
cout << fixed << setprecision(2);
cout << "y = " << y << "\n";
return 0;
}Тип double потрібний для дійсних значень. Вираз x² у C++ записуємо як x * x. Знак ^ не є піднесенням до степеня.
Як вивести два знаки після крапки
cout << fixed << setprecision(2);
cout << "y = " << y;Для setprecision підключаємо #include <iomanip>. Разом із fixed ця команда задає два знаки після десяткової крапки. Наприклад, число 73 буде виведено як 73.00, а 1.236 як 1.24.
Це формат виведення: значення змінної y не змінюється. У програму дробове число вводьте з крапкою, наприклад 2.5.
Перевір, яку формулу обере програма
Помаранчева рамка позначає обрану формулу. Іншу гілку пропускаємо.
Виведення програми
Варіанти для самостійної роботи
У своєму варіанті складіть програму, яка вводить дійсне x, обирає відповідну формулу й обчислює y. Виведіть результат із двома знаками після крапки.
Усі 17 формул і граничні умови збережено. Праворуч від другої формули замість слова «інакше» явно вказано відповідну умову.
Як записати квадратний корінь і модуль у C++
Для варіантів із коренем або модулем підключіть #include <cmath>.
sqrt(3 * x + 6) // Квадратний корінь із 3x + 6
fabs(x) // Модуль дійсного числа x
fabs(x - 7) // Модуль виразу x - 7
sqrt(3.0) // Квадратний корінь із 3Модуль числа є його відстанню від нуля: |−7| = 7, |7| = 7, |0| = 0. Запис |x| у C++ не використовуємо для обчислення модуля.
Варіант 1
| якщо x > 1 | |
| якщо x ≤ 1 |
Варіант 2
| якщо x > 5 | |
| якщо x ≤ 5 |
Варіант 3
| якщо x > 0 | |
| якщо x ≤ 0 |
Варіант 4
| якщо x ≤ 2 | |
| якщо x > 2 |
Знаменник другої формули не дорівнює нулю: x² + 4x + 5 = (x + 2)² + 1.
↑ До вибору варіантаВаріант 5
| якщо x < −3 | |
| якщо x ≥ −3 |
За x = −3 використовуйте другу формулу. Першу обчислюйте тільки за x < −3.
↑ До вибору варіантаВаріант 6
| якщо x > −4 | |
| якщо x ≤ −4 |
За x = −4 використовуйте другу формулу. У першій гілці x > −4, тому її знаменник ненульовий.
↑ До вибору варіантаВаріант 7
| якщо x < −4 | |
| якщо x ≥ −4 |
За x = −4 використовуйте другу формулу. Першу обчислюйте тільки за x < −4.
↑ До вибору варіантаВаріант 8
| якщо x > 5 | |
| якщо x ≤ 5 |
Варіант 9
| якщо x > 7 | |
| якщо x ≤ 7 |
Варіант 10
| якщо x > −2 | |
| якщо x ≤ −2 |
Увага: у знаменнику саме 2x + 8. Він дорівнює нулю за x = −4, але це значення не потрапляє в першу гілку x > −2.
↑ До вибору варіантаВаріант 11
| якщо |x| ≠ 5 | |
| якщо |x| = 5 |
При x = 5 та x = −5 використовуйте другу формулу. В обох цих точках знаменник першої дорівнює нулю.
↑ До вибору варіантаВаріант 12
| якщо x < 2 | |
| якщо x ≥ 2 |
При x = 2 використовуйте другу формулу, а не дріб.
↑ До вибору варіантаВаріант 13
| якщо |x| ≠ 4 | |
| якщо |x| = 4 |
При x = 4 та x = −4 результат y = 0. Дріб у цих точках не обчислюйте.
↑ До вибору варіантаВаріант 14
| якщо x ≥ −2 | |
| якщо x < −2 |
При x = −2 обирайте першу формулу: під коренем буде 0, отже y = 0.
↑ До вибору варіантаВаріант 15
| якщо x < 5 | |
| якщо x ≥ 5 |
При x = 5 обирайте другу формулу. Для цієї гілки x ≥ 5, тому підкореневий вираз x² − 2 додатний, а x + 10 ненульовий.
↑ До вибору варіантаВаріант 16
| якщо |x| > 5 | |
| якщо |x| ≤ 5 |
При x = 5 та x = −5 обирайте другу формулу: знак > є строгим.
↑ До вибору варіантаВаріант 17
| якщо |x| ≥ √3 | |
| якщо |x| < √3 |
Першу формулу використовуємо, коли |x| ≥ √3. За цієї умови підкореневий вираз невід’ємний; на математичній межі він дорівнює 0.
↑ До вибору варіанта