C++ · Розгалуження
Програми з розгалуженням · 3.3

Обчислюємо за обраною формулою

Задачі на обчислення значення функції за допомогою if…else

Обираємо, що обчислювати

На попередніх сторінках ми навчилися записувати умову й обирати одну з двох гілок. Тепер використаємо це для обчислень.

Іноді значення y обчислюють за різними формулами залежно від x. Спочатку перевіряємо умову, потім обчислюємо y лише за обраною формулою.

Слово «функція» в цій темі означає математичну залежність y від x. Окремі функції C++ тут створювати не потрібно.

Приклад 1 · Повторюємо перевірку парності

Введіть ціле число n. Виведіть, парне воно чи непарне. Парність визначають для цілих чисел, тому використовуємо int, а не double.

Якщо остача n % 2 дорівнює 0, число парне. Інакше воно непарне. Перевірка працює й для від’ємних цілих чисел. Нуль є парним.

#include <iostream>
using namespace std;

int main() {
    int n;
    cin >> n;
    if (n % 2 == 0) {
        cout << n << " парне";
    } else {
        cout << n << " непарне";
    }
    return 0;
}
Той самий вибір тернарним оператором
#include <iostream>
using namespace std;

int main() {
    int n;
    cin >> n;
    cout << n << ((n % 2 == 0) ? " парне" : " непарне");
    return 0;
}

Умова та сама. Оператор ?: обирає один із двох текстів для виведення.

Приклад 2 · Дві формули для y

Введіть дійсне число x. Обчисліть y за правилом:

y =
4·x2+1x−5якщо x < 5
3·x2−2якщо x ≥ 5

Як читати: якщо x менше від 5, використовуємо дріб. В усіх інших випадках, тобто за x ≥ 5, використовуємо другу формулу.

xx < 5ОбчисленняРезультат на екрані
0Істина(4 · 0² + 1) / (0 − 5)y = -0.20
4Істина(4 · 4² + 1) / (4 − 5)y = -65.00
5Хиба3 · 5² − 2y = 73.00
6Хиба3 · 6² − 2y = 106.00

За x = 5 першу формулу не обчислюємо. Її знаменник дорівнював би 0, але умова x < 5 хибна, тому виконується тільки друга гілка.

#include <iostream>
#include <iomanip>
using namespace std;

int main() {
    double x, y;
    cin >> x;
    if (x < 5) {
        y = (4 * x * x + 1) / (x - 5);
    } else {
        y = 3 * x * x - 2;
    }
    cout << fixed << setprecision(2);
    cout << "y = " << y << "\n";
    return 0;
}

Тип double потрібний для дійсних значень. Вираз x² у C++ записуємо як x * x. Знак ^ не є піднесенням до степеня.

Як вивести два знаки після крапки

cout << fixed << setprecision(2);
cout << "y = " << y;

Для setprecision підключаємо #include <iomanip>. Разом із fixed ця команда задає два знаки після десяткової крапки. Наприклад, число 73 буде виведено як 73.00, а 1.236 як 1.24.

Це формат виведення: значення змінної y не змінюється. У програму дробове число вводьте з крапкою, наприклад 2.5.

Перевір, яку формулу обере програма

if · x < 54·x2+1x−5
else · x ≥ 53·x2−2

Помаранчева рамка позначає обрану формулу. Іншу гілку пропускаємо.

Виведення програми

Ще нічого не виведено

Варіанти для самостійної роботи

У своєму варіанті складіть програму, яка вводить дійсне x, обирає відповідну формулу й обчислює y. Виведіть результат із двома знаками після крапки.

Усі 17 формул і граничні умови збережено. Праворуч від другої формули замість слова «інакше» явно вказано відповідну умову.

Як записати квадратний корінь і модуль у C++

Для варіантів із коренем або модулем підключіть #include <cmath>.

sqrt(3 * x + 6)  // Квадратний корінь із 3x + 6
fabs(x)          // Модуль дійсного числа x
fabs(x - 7)      // Модуль виразу x - 7
sqrt(3.0)        // Квадратний корінь із 3

Модуль числа є його відстанню від нуля: |−7| = 7, |7| = 7, |0| = 0. Запис |x| у C++ не використовуємо для обчислення модуля.

Варіант 1

y =
2якщо x > 1
1+xякщо x ≤ 1
↑ До вибору варіанта

Варіант 2

y =
5·xякщо x > 5
x+5якщо x ≤ 5
↑ До вибору варіанта

Варіант 3

y =
4·x2якщо x > 0
5якщо x ≤ 0
↑ До вибору варіанта

Варіант 4

y =
x2+4·x+5якщо x ≤ 2
1x2+4·x+5якщо x > 2

Знаменник другої формули не дорівнює нулю: x² + 4x + 5 = (x + 2)² + 1.

↑ До вибору варіанта

Варіант 5

y =
7·x2−12·x+6якщо x < −3
4·x2−5якщо x ≥ −3

За x = −3 використовуйте другу формулу. Першу обчислюйте тільки за x < −3.

↑ До вибору варіанта

Варіант 6

y =
5·x2+2x+4якщо x > −4
3·x2+7якщо x ≤ −4

За x = −4 використовуйте другу формулу. У першій гілці x > −4, тому її знаменник ненульовий.

↑ До вибору варіанта

Варіант 7

y =
9·x2+53·x+12якщо x < −4
4·x2−7якщо x ≥ −4

За x = −4 використовуйте другу формулу. Першу обчислюйте тільки за x < −4.

↑ До вибору варіанта

Варіант 8

y =
7·x2+6якщо x > 5
|x−7|якщо x ≤ 5
↑ До вибору варіанта

Варіант 9

y =
3·x2+4·x−1якщо x > 7
5якщо x ≤ 7
↑ До вибору варіанта

Варіант 10

y =
5·x2−42·x+8якщо x > −2
4·xякщо x ≤ −2

Увага: у знаменнику саме 2x + 8. Він дорівнює нулю за x = −4, але це значення не потрапляє в першу гілку x > −2.

↑ До вибору варіанта

Варіант 11

y =
7·x2+1x2−25якщо |x| ≠ 5
7·x+6якщо |x| = 5

При x = 5 та x = −5 використовуйте другу формулу. В обох цих точках знаменник першої дорівнює нулю.

↑ До вибору варіанта

Варіант 12

y =
4·x2+73·x−6якщо x < 2
4·x2+1якщо x ≥ 2

При x = 2 використовуйте другу формулу, а не дріб.

↑ До вибору варіанта

Варіант 13

y =
3·x2+4x2−16якщо |x| ≠ 4
0якщо |x| = 4

При x = 4 та x = −4 результат y = 0. Дріб у цих точках не обчислюйте.

↑ До вибору варіанта

Варіант 14

y =
3·x+6якщо x ≥ −2
5якщо x < −2

При x = −2 обирайте першу формулу: під коренем буде 0, отже y = 0.

↑ До вибору варіанта

Варіант 15

y =
7·x2+6x−5якщо x < 5
x2−2x+10якщо x ≥ 5

При x = 5 обирайте другу формулу. Для цієї гілки x ≥ 5, тому підкореневий вираз x² − 2 додатний, а x + 10 ненульовий.

↑ До вибору варіанта

Варіант 16

y =
x2якщо |x| > 5
5·xякщо |x| ≤ 5

При x = 5 та x = −5 обирайте другу формулу: знак > є строгим.

↑ До вибору варіанта

Варіант 17

y =
3·x2−9якщо |x| ≥ √3
|x|якщо |x| < √3

Першу формулу використовуємо, коли |x| ≥ √3. За цієї умови підкореневий вираз невід’ємний; на математичній межі він дорівнює 0.

↑ До вибору варіанта