Варіант 1
- Дано двовимірний масив. Видалити з нього рядок, у якому міститься перше парне число.
- Дано двовимірний масив. Видалити з нього два стовпці, один із номером k1, а другий із номером k2 (k1 < k2).
Продовжуємо змінювати матриці
Зсуваємо потрібні елементи. Зменшуємо використовувану частину. Перевіряємо результат крок за кроком.
C++20. Звичайні масиви, функції з auto& та знайомі цикли.
Після перестановок навчимося прибирати непотрібний рядок або стовпець.
Наприклад, для int matrix[5][5] після видалення рядка залишається 4 використовувані рядки. Зберігаємо це в змінній rows = 4. Виводимо лише ці рядки. Дані за їхньою межею більше не використовуємо, тому зануляти їх для цього способу не потрібно.
Працюємо в C++20. Функції отримують масив через auto&. Під час читання без змін використовуємо const auto&.
Вибери індекс рядка та індекс стовпця. Натисни потрібну дію. Кожна дія починається з початкової таблиці 4 × 5.
Кольором у початковій таблиці виділено клітинки, які видаляємо. У результаті індекси перераховуються з нуля.
Другий рядок має індекс 1, третій стовпець має індекс 2. Якщо видалити їх обидва з таблиці 4 × 5, отримаємо використовувану частину 3 × 4.
Нехай k є індексом рядка. Копіюємо наступний рядок на його місце, потім ще наступний, доки не дійдемо до кінця використовуваної частини.
Видаляємо рядок з індексом 1:
rows на 1. Далі використовуємо тільки рядки 0, 1 і 2.void deleteRow(auto& matrix, int& rows, int cols, int k) {
for (int i = k; i < rows - 1; i++) {
for (int j = 0; j < cols; j++) {
matrix[i][j] = matrix[i + 1][j];
}
}
rows--;
}matrix[i][j] = matrix[i + 1][j] переносить число з нижчого рядка в поточний. Умова i < rows - 1 не дозволяє взяти число за межею таблиці.
int& rows означає, що функція змінить змінну rows у main. Команда rows-- зменшує її на 1. Кількість стовпців cols не змінюється.Перед викликом має виконуватися 0 <= k && k < rows. Якщо видаляємо останній рядок, зсув не потрібен: лише зменшуємо rows.
У кожному рядку зсуваємо елементи праворуч від k на одну позицію вліво. Потім зменшуємо кількість використовуваних стовпців.
void deleteColumn(auto& matrix, int rows, int& cols, int k) {
for (int i = 0; i < rows; i++) {
for (int j = k; j < cols - 1; j++) {
matrix[i][j] = matrix[i][j + 1];
}
}
cols--;
}matrix[i][j] = matrix[i][j + 1] переносить число справа в поточну клітинку. Зовнішній цикл перебирає рядки, внутрішній виконує зсув усередині рядка.
int& cols дозволяє змінити кількість стовпців у main. Перед викликом має виконуватися 0 <= k && k < cols.
Чому тут цикли з індексами, а не for (auto value : row)? Після видалення частина масиву вже не використовується. Індекси дозволяють обробляти лише rows × cols потрібних клітинок.
Умова. Видалити рядок з номером rowToDelete і стовпець з номером colToDelete.
У нашій програмі вводимо індекси від 0 до 4. Наприклад, 1 2 означає другий рядок і третій стовпець.
#include <iostream>
using namespace std;
void printMatrix(const auto& matrix, int rows, int cols) {
if (rows == 0 || cols == 0) {
cout << "Empty matrix\n";
return;
}
for (int i = 0; i < rows; i++) {
for (int j = 0; j < cols; j++) {
cout << matrix[i][j] << ' ';
}
cout << '\n';
}
}
void deleteRow(auto& matrix, int& rows, int cols, int k) {
for (int i = k; i < rows - 1; i++) {
for (int j = 0; j < cols; j++) {
matrix[i][j] = matrix[i + 1][j];
}
}
rows--;
}
void deleteColumn(auto& matrix, int rows, int& cols, int k) {
for (int i = 0; i < rows; i++) {
for (int j = k; j < cols - 1; j++) {
matrix[i][j] = matrix[i][j + 1];
}
}
cols--;
}
int main() {
int matrix[5][5] = {
{11, 12, 13, 14, 15},
{21, 22, 23, 24, 25},
{31, 32, 33, 34, 35},
{41, 42, 43, 44, 45},
{51, 52, 53, 54, 55}
};
int rows = 5, cols = 5;
int rowToDelete, colToDelete;
cout << "Row and column indices (0..4): ";
if (!(cin >> rowToDelete >> colToDelete)) {
cout << "Input error\n";
return 0;
}
if (rowToDelete < 0 || rowToDelete >= rows ||
colToDelete < 0 || colToDelete >= cols) {
cout << "Index error\n";
return 0;
}
cout << "Before:\n";
printMatrix(matrix, rows, cols);
deleteRow(matrix, rows, cols, rowToDelete);
cout << "After row deletion:\n";
printMatrix(matrix, rows, cols);
deleteColumn(matrix, rows, cols, colToDelete);
cout << "After column deletion:\n";
printMatrix(matrix, rows, cols);
return 0;
}
Before означає «До видалення», After row deletion означає «Після видалення рядка», After column deletion означає «Після видалення стовпця». Index error повідомляє про неправильний індекс.
void printMatrix(const auto& matrix, int rows, int cols) {
if (rows == 0 || cols == 0) {
cout << "Empty matrix\n";
return;
}
for (int i = 0; i < rows; i++) {
for (int j = 0; j < cols; j++) {
cout << matrix[i][j] << ' ';
}
cout << '\n';
}
}Функція отримує поточні rows і cols, тому не виводить зайві клітинки. Якщо рядків або стовпців не залишилося, повідомляє Empty matrix, тобто «Порожня матриця».
Уяви, що треба видалити рядки з індексами 1 і 3. Якщо спочатку прибрати рядок 1, усі нижчі рядки зсунуться. Колишній рядок 3 уже матиме індекс 2.
Для стовпців правило таке саме: починай із більшого індексу. Це простий спосіб зберегти початкову нумерацію елементів, які ще перевіряємо.
Умова. Видалити всі рядки з парними номерами: другий, четвертий, шостий і так далі.
| Номер рядка в умові | Індекс i у C++ | Видалити? |
|---|---|---|
| 1 | 0 | Ні |
| 2 | 1 | Так |
| 3 | 2 | Ні |
| 4 | 3 | Так |
| 5 | 4 | Ні |
Номер рядка дорівнює i + 1. Тому перевіряємо парність саме цього числа.
for (int i = rows - 1; i >= 0; i--) {
if ((i + 1) % 2 == 0) {
deleteRow(matrix, rows, cols, i);
}
}Для початкової таблиці 5 × 5 залишаться рядки з початковими номерами 1, 3, 5. Отримаємо таблицю 3 × 5. Цикл рухається від останнього індексу до нуля.
#include <iostream>
using namespace std;
void printMatrix(const auto& matrix, int rows, int cols) {
if (rows == 0 || cols == 0) {
cout << "Empty matrix\n";
return;
}
for (int i = 0; i < rows; i++) {
for (int j = 0; j < cols; j++) {
cout << matrix[i][j] << ' ';
}
cout << '\n';
}
}
void deleteRow(auto& matrix, int& rows, int cols, int k) {
for (int i = k; i < rows - 1; i++) {
for (int j = 0; j < cols; j++) {
matrix[i][j] = matrix[i + 1][j];
}
}
rows--;
}
int main() {
int matrix[5][5] = {
{11, 12, 13, 14, 15},
{21, 22, 23, 24, 25},
{31, 32, 33, 34, 35},
{41, 42, 43, 44, 45},
{51, 52, 53, 54, 55}
};
int rows = 5, cols = 5;
cout << "Before:\n";
printMatrix(matrix, rows, cols);
for (int i = rows - 1; i >= 0; i--) {
if ((i + 1) % 2 == 0) {
deleteRow(matrix, rows, cols, i);
}
}
cout << "After:\n";
printMatrix(matrix, rows, cols);
return 0;
}
Умова. Видалити всі стовпці з парними номерами: другий, четвертий, шостий і так далі.
Номер стовпця дорівнює j + 1. Перевірка така сама, як для рядків.
for (int j = cols - 1; j >= 0; j--) {
if ((j + 1) % 2 == 0) {
deleteColumn(matrix, rows, cols, j);
}
}Для початкової таблиці 5 × 5 залишаться стовпці з початковими номерами 1, 3, 5. Отримаємо таблицю 5 × 3.
#include <iostream>
using namespace std;
void printMatrix(const auto& matrix, int rows, int cols) {
if (rows == 0 || cols == 0) {
cout << "Empty matrix\n";
return;
}
for (int i = 0; i < rows; i++) {
for (int j = 0; j < cols; j++) {
cout << matrix[i][j] << ' ';
}
cout << '\n';
}
}
void deleteColumn(auto& matrix, int rows, int& cols, int k) {
for (int i = 0; i < rows; i++) {
for (int j = k; j < cols - 1; j++) {
matrix[i][j] = matrix[i][j + 1];
}
}
cols--;
}
int main() {
int matrix[5][5] = {
{11, 12, 13, 14, 15},
{21, 22, 23, 24, 25},
{31, 32, 33, 34, 35},
{41, 42, 43, 44, 45},
{51, 52, 53, 54, 55}
};
int rows = 5, cols = 5;
cout << "Before:\n";
printMatrix(matrix, rows, cols);
for (int j = cols - 1; j >= 0; j--) {
if ((j + 1) % 2 == 0) {
deleteColumn(matrix, rows, cols, j);
}
}
cout << "After:\n";
printMatrix(matrix, rows, cols);
return 0;
}
Спочатку запускай програми зі сталими числами: за ними легко перевірити зсуви. Потім переходь до випадкових.
#include <iostream>
#include <cstdlib>
#include <ctime>
using namespace std;
void printMatrix(const auto& matrix, int rows, int cols) {
if (rows == 0 || cols == 0) {
cout << "Empty matrix\n";
return;
}
for (int i = 0; i < rows; i++) {
for (int j = 0; j < cols; j++) {
cout << matrix[i][j] << ' ';
}
cout << '\n';
}
}
void deleteRow(auto& matrix, int& rows, int cols, int k) {
for (int i = k; i < rows - 1; i++) {
for (int j = 0; j < cols; j++) {
matrix[i][j] = matrix[i + 1][j];
}
}
rows--;
}
void fillRandom(auto& matrix, int rows, int cols, int A, int B) {
for (int i = 0; i < rows; i++) {
for (int j = 0; j < cols; j++) {
matrix[i][j] = A + rand() % (B - A + 1);
}
}
}
int main() {
int matrix[5][5] = {};
int rows = 5, cols = 5;
srand(time(0));
fillRandom(matrix, rows, cols, 0, 9);
cout << "Before:\n";
printMatrix(matrix, rows, cols);
for (int i = rows - 1; i >= 0; i--) {
if ((i + 1) % 2 == 0) {
deleteRow(matrix, rows, cols, i);
}
}
cout << "After:\n";
printMatrix(matrix, rows, cols);
return 0;
}
Використовуємо знайому формулу A + rand() % (B - A + 1) для невеликих меж A та B, де A <= B. У прикладі числа від 0 до 9 включно. srand(time(0)) викликаємо один раз у main.
Обери свій варіант. У кожному є дві задачі.