Вектор векторів: таблиця з рядків
vector<int> зберігає ряд цілих чисел. vector<vector<int>> зберігає кілька таких рядків. Отримуємо знайому таблицю.
Для роботи підключаємо #include <vector>. Розміри таблиці можна задати під час виконання програми, наприклад після введення з клавіатури.
vector<vector<int>> matrix(2, vector<int>(3, 0));vector<int>(3, 0)створює рядок із трьох нулів.- Зовнішній вектор містить 2 такі рядки.
- Отримуємо таблицю 2 × 3.
matrix[1][2] означає елемент другого рядка й третього стовпця.Підведи вказівник до клітинки або натисни її, щоб побачити її адресу.
| i / j | 0 | 1 | 2 |
|---|---|---|---|
| 0 | |||
| 1 |
Наприклад: matrix[1][2] = 6.
Приклад 1. Числа вже відомі
Кожна внутрішня пара фігурних дужок задає один рядок. Ця програма створить і виведе таблицю 3 × 3.
Повна програма для запуску
#include <iostream>
#include <vector>
using namespace std;
void printMatrix(const auto& matrix) {
for (const auto& row : matrix) {
for (auto value : row) cout << value << ' ';
cout << '\n';
}
}
int main() {
vector<vector<int>> matrix = {
{1, 2, 3},
{4, 5, 6},
{7, 8, 9}
};
printMatrix(matrix);
return 0;
}
У програмі printMatrix виводить таблицю по рядках. Її цикли з auto такі самі, як у попередніх уроках.
void printMatrix(const auto& matrix) {
for (const auto& row : matrix) {
for (auto value : row) cout << value << ' ';
cout << '\n';
}
}const auto& row читає рядок, а auto value читає одне число. Для цих прикладів обирай C++20.
Приклад 2. Введення з клавіатури
Вводимо розміри, створюємо таблицю, потім вводимо числа по рядках.
2 3 1 2 3 4 5 6
Matrix: 1 2 3 4 5 6
Повна програма для запуску
#include <iostream>
#include <vector>
using namespace std;
void printMatrix(const auto& matrix) {
for (const auto& row : matrix) {
for (auto value : row) cout << value << ' ';
cout << '\n';
}
}
int main() {
int rows, cols;
cout << "Rows and columns (1..10): ";
if (!(cin >> rows >> cols) || rows < 1 || rows > 10 ||
cols < 1 || cols > 10) {
cout << "Size error\n";
return 0;
}
vector<vector<int>> matrix(rows, vector<int>(cols, 0));
for (auto& row : matrix) {
for (auto& value : row) {
if (!(cin >> value)) {
cout << "Input error\n";
return 0;
}
}
}
cout << "Matrix:\n";
printMatrix(matrix);
return 0;
}
У цій навчальній програмі дозволено від 1 до 10 рядків і стовпців. Size error означає неправильні розміри, Input error означає помилку введення.
auto& value: посилання & дозволяє записати число саме в клітинку таблиці.Приклад 3. Знайомий rand()
Створюємо таблицю 3 × 4 та заповнюємо її випадковими числами від 1 до 9.
void fillRandom(auto& matrix, int A, int B) {
for (auto& row : matrix) {
for (auto& value : row) {
value = A + rand() % (B - A + 1);
}
}
}Формула знайома: A + rand() % (B - A + 1). Обидві межі включено. Для наших невеликих меж має виконуватися A <= B.
Повна програма для запуску
#include <iostream>
#include <vector>
#include <cstdlib>
#include <ctime>
using namespace std;
void printMatrix(const auto& matrix) {
for (const auto& row : matrix) {
for (auto value : row) cout << value << ' ';
cout << '\n';
}
}
void fillRandom(auto& matrix, int A, int B) {
for (auto& row : matrix) {
for (auto& value : row) {
value = A + rand() % (B - A + 1);
}
}
}
int main() {
vector<vector<int>> matrix(3, vector<int>(4, 0));
srand(time(0));
fillRandom(matrix, 1, 9);
printMatrix(matrix);
return 0;
}
srand(time(0)) викликаємо один раз у main. Функція fillRandom заповнює вже створену таблицю.
Закріпимо на простих завданнях
- Створи таблицю 2 × 4, заповнену числом 5, і виведи її.
- У прикладі з відомими числами заміни
matrix[0][1]числом 100. Перевір, яка клітинка змінилася. - У випадковому прикладі створи таблицю 4 × 2 та числа від −5 до 5.
vector<vector<int>>, звертаємося через matrix[i][j], читаємо й змінюємо числа знайомими циклами.